Інститут біомедичних технологій

Єдиний в Україні виробник ліофілізованих ксеногенних виробів медичного призначення

Українська English Русский

Ліофілізовані ксенодермоімплантати

Характеристика

Ліофілізовані ксенодермоімплантати

Ліофілізовані ксенодермоімплантати площею 100-200-250-300 см², товщиною 0,3-0,4 мм, стерильні, упаковані в пакети, можуть бути використані як замінники шкіри при лікуванні опікових (І-ІІАБ-ІІІ ст.), донорських і скальпованих ран, трофічних виразок. Ці імплантати можуть зберігатись у холодильнику при температурі від +2 до +4 С протягом 3 років. Вони легкі, вага одного упакування становить 70-120 г. Транспортування здійснюється протягом 1-2 діб у будь-яку пору року без зміни їх лікувальних властивостей.

При проведенні мiкроскопiчних дослiджень ліофілізованої шкіри (до 3 років) в епідермісі й сосочковому шарі дерми не вiдмiчено ознак аутолiтичних i некробiотичних змiн та глибоких порушень їх структури. В основній масі клітин добре збережені ядра і цитоплазма епідермоцитів та фібробластів, і лише у незначній частині клітин наявні пікноз та вакуолiзацiя.

Зберігається також чiткість клiтинних оболонок, вiдсутнє відшарування епiдермiсу вiд дерми. Колагеновi волокна дерми в переважнiй бiльшостi препаратiв контурованi, утворюють сітку i рихло розмiщуються в сосочковому шарi. У глибше розмiщених частинах дерми вiдмiчається набряк i гомогенiзацiя окремих дiлянок колагенових волокон, а в окремих випадках – їх фрагментацiя.

При забарвленнi пiкрофуксином за Ван-Гiзоном колагеновi волокна переважно зафарбовані фуксинофiльно в iнтенсивно червоний колiр. Частина еластичної сiтки, що є компонентом сполучно-тканинного каркасу, представлена чiтко контурованими тонкими еластичними волокнами.

При електронномiкроскопiчних дослiдженнях у всi терміни спостережень чiтко визначаються плазматичнi мембрани, мiжклiтиннi контакти росткового шару епiдермiсу. В ядрах переважає еухроматин, що свiдчить про збереження функцiональної активностi ядерного апарату епiтелiоцитiв. Серед клiтин сосочкового шару дерми переважають фiбробласти, якi характеризуються розвинутим апаратом бiлкового синтезу i незначним пошкодженням мiтохондрiй. Чiтко визначаються контури ядер, в яких спостерiгається багато гранул рибосомального типу (рис. 1, 1а).

Рис. 1
Рис. 1

Збережене пошарове розташування епідермоцитів відностно чіткої базальної мембрани. Базофільні ядра, вакуолізація цитоплазми окремих клітин

Рис. 1а
Рис. 1а

Електронномікроскопічна організація епідермоцитів остистого шару. Збережені десмосомальні контакти, помірно розширені міжклітинні простори. Невеликі інвагінації каріолеми та однорідна каріоплазма ядер, деструкція окремих органел.

Призначення

Ксеноімплантати із шкіри свині ліофілізовані використовують як тимчасові замінники шкіри при лікуванні опікових (І-ІІАБ-ІІІ ст.), донорських і скальпованих ран, трофічних виразок.

При застосуваннi ксенодермоімплантатів у комплексному лiкуваннi хворих із опiками покращуються загальний стан потерпілих, їх сон, апетит, нормалiзується температура тiла, зменшується дефiцит показникiв гомеостазу, знижуються показники токсичностi сироватки кровi, прискорюється епiтелiзацiя поверхневих опiкiв, крайова та острiвцева епiтелiзацiя глибоких опiкiв, донорських ран, що призводить до зменшення площi гранулюючих ран на 23%. Скорочується тривалість перебування хворих на стацiонарному лiкуваннi на 16-18 діб, смертність важких опікових хворих знижується на 30%.

Кількість ліофілізованих ксенодермоімплантатів, необхідних для закриття ран, залежить від площі й глибини опікових ран та віку потерпілого.

Використання

При поверхневих опіках ( І-ІІА ст.)

Після госпіталізації потерпілого в стаціонар і стабілізації гемодинаміки у чистій перев’язочній або операційній під наркозом проводять туалет ран і їх закривають ліофілізованими ксенодермоімплантатами. Епітелізація ран під ліофілізованими ксенодермоімплантатами проходить за 10-12 діб (рис. 2)

Рис. 2а
Рис. 2а
Рис. 2б
Рис. 2б
Рис. 2в
Рис. 2в

Рис. 2 Епітелізація ран (46%) під ксенодермоімплантатами.

При ураженнях IIА ст. частково гине дермальний шар шкіри (зберігаються життєздатними сальні й потові залози та їх вивідні протоки), що створює передумови для нагноєння ран, зумовленого розвитком умовно-патогенної мікрофлори в некротично змінених поверхневих тканинах шкіри.

Для досягнення умов активної острівцевої та крайової епітелізації за рахунок збережених дериватів шкіри необхідно своєчасно видалити змертвілі тканини і вести боротьбу з раневою інфекцією. Тому хворим з опіками IIА ст. у ранні терміни після отримання травми (до 2-3 днів) потрібно проводити сенквенціальну (поверхневу) некректомію і закривати рани ліофілізованими ксенодермоімплантатами (рис. 3). Це запобігає розвитку опікової хвороби та пов’язаних з нею ускладнень, допомагає уникнути частих болючих перев’язок, прискорює одужання, попереджує формування патологічних рубців.

Рис. 3а
Рис. 3а
Рис. 3б
Рис. 3б

Рис. 3 Опіки ІІА ст. Проведена рання некректомія (2 доба після отримання травми).

Накладені ксенодермоімплантати щільно прилягають до рани, що призводить до покращення загального стану хворих, значного зниження чи ліквідації больового синдрому, нормалізації температури тіла.

Першу перев’язку після тангенціальної і секвенціальної некректомії з ксенопластикою проводять наступного дня. Подальші перев’язки здійснюють залежно від характеру “приживання” імплантатів, щодня або через день.

При виявленні під ксенодермоімплантатами гематом, накопиченні серозно-гнійних виділень їх знімають, проводять повторний туалет рани і накладають нові ксенодермоімплантати або волого-висихаючу пов’язку. На 8-9 добу після отримання травми спостерігається підсихання ксенодермоімплантатів по краях рани, їх відторгнення, епітелізація ранової поверхні під ними. В інших ділянках рани ксенодермоімплантати залишаються щільно фіксованими до підлеглих тканин.

На 11-12 добу трансплантати ущільнюються, підсихають і відпадають. Ранева поверхня вкривається добре розвинутим епітеліальним регенератом (рис. 4).

Рис. 4а
Рис. 4а
Рис. 4б
Рис. 4б

Рис. 4 Епітелізація ран під ксенодермоімплантатами (12 доба після отримання травми).

Таким чином, застосування ліофілізованих ксенодермоімплантатів при лікуванні поверхневих опіків дозволяє скоротити терміни перебування хворих на стаціонарному лікуванні на 6-8 діб, зменшує ризик росту гіпертофічних та келоїдних рубців на 38%.

Враховуючи, що кількість хворих з опіками І-ІІА ступенів досягає 70% від усіх опечених, використання ліофілізованих ксенодермоімплантатів дозволяє не проводити щоденних болючих перев’язок, сприяє швидшому загоєнню ран, відсутності нагноєння, перебігу опікової хвороби без втрати білків, води та електролітів, а витрати на закупівлю ліофілізованих ксенодермоімплантатів менші ніж на закупівлю мазей, бинтів, розчинів, медикаментів для наркозу та ін., можна стверджувати, що даний метод лікування має не тільки виражений клінічний, але й економічний ефект.


При глибоких опіках (ІІБ-III ст.)

Лікування глибоких опіків може проводитись як з використанням ранньої некректомії, так і без неї.

При використанні ранньої некректомії

Кінцевою метою місцевого лікування глибоких опіків є оперативне відновлення втраченого шкірного покриву. Принципам превентивної хірургії найповніше відповідають ранні хірургічні втручання. При цьому одноетапно тангенціально або надфасціально видаляють некротичні тканини на площі до 10-15% поверхні тіла. Утворені рани тимчасово закривають ліофілізованими ксенодермоімплантатами, які через 2-3 дні знімають, проводять додаткову некректомію і рани закривають аутодермотрансплантатами.

При наявності великих за площею ран проводять повторні операції через 2-3 доби після першої аутопластики. Застосування ліофілізованих ксеноімплантатів дозволяє збільшити площу одноетапного висічення некротичних тканин, зменшити травматичність втручань, виявити ділянки неповного видалення змертвілих тканин, створює умови для швидшої компенсації післяопераційних порушень гомеостазу.

Додаткове видалення нежиттєздатних тканин сприяє кращому приживленню аутодермотрансплантатів. Використання ранньої некректомії з ксенодермопластикою попереджує прогресуючу інтоксикацію з вогнища ураження і розвиток інфекції в ранах, зменшує можливість подальшого розвитку опікової хвороби і призводить до відновлення шкірного покриву в найкоротший термін.

Рис. 5а
Рис. 5а
Рис. 5б
Рис. 5б
Рис. 5в
Рис. 5в
Рис. 5г
Рис. 5г

Рис. 5 Опік полум’ям ІІАБ-ІІІ ст. лівої половини тулуба, верхньої кінцівки, 26 (18)% поверхні тіла. Рання некректомія. Ксеноімплантація. Аутодермопластика.


Лікування глибоких опіків, без проведення ранніх некректомій

Лікування глибоких опіків без використання ранніх некректомій проводять у хворих з гнійними ранами, які доставлені з етапів евакуації із запізненням, а також для потерпілих з важким перебiгом опікової хвороби і супровідними захворюваннями, що обмежують можливість проведення ранньої некректомії.

Основною метою лікування опечених є якнайшвидша підготовка опікових ран до аутодермопластики. Спонтанне відторгнення некротичних тканин триває 4 - 5 тижнів. Наявність опікового струпу на опіковій рані, особливо вологого, і вегетація мікрофлори в рані (частіше у вигляді асоціацій грампозитивної і грамнегативної флори) часто призводять до ускладнень опікової хвороби.

Після хімічної або етапної некректомії та очищення глибоких опікових ран проводять аутодермопластику. Під час аутодермопластики, рани що залишаються ще не закритими аутодермотрансплантатами, донорські рани та перфоровані клапті аутошкіри закривають ліофілізованими ксенодермоімплантатами.

Рис. 6а
Рис. 6а
Рис. 6б
Рис. 6б
Рис. 6в
Рис. 6в

Рис. 6. Опіки полум’ям IIБ-III ст., 70% поверхні тіла. Аутодермопластика з ксеноімплантацією.

Ксенодермоімплантати можуть залишатися фіксованими на ранах до 2,5-3,5 тижнів. Застосування ліофілізованих ксенодермоімплантатів під час аутодермопластик призводить до зменшення вираженості больового синдрому, зниження плазмовтрати та частоти нагноєння ран.

Пiд ксеноімплантатами в цей час проходить повноцiнне дозрiвання грануляцiйної тканини, в якiй спостерігаються клiтини гiстiогенного i гематогенного походження (фiбробласти i гiстiоцити).

Електронно-мiкроскопiчно в клiтинах фiбробластичного ряду відмічається гiпертрофiя структур бiлкового синтезу й енергообмiну (рис. 7).

Рис. 7
Рис. 7

Рис. 7 Ультраструктура активного фібробласта та формування компонентів міжклітинної речовини сполучної тканини.

Одночасно з формуванням грануляцiйної тканини проходить бiльш активний перебiг епiтелiзацiї раневої поверхнi, при цьому поряд із крайовою епiтелiзацiєю спостерiгається мiсцеве розповсюдженння епiтелiю у виглядi широких клiтинних розростань iз збережених дериватів шкіри (рис.8).

Це призводить до зменшення площi ран за рахунок вiдсутностi вторинного поглиблення ран i некрозiв, а також пiдсилення крайової та острiвцевої епiтелiзацiї глибоких опiкових ран пiд ксенодермоімплантатами.

Рис. 8
Рис. 8

Рис. 8 Рани ІІАБ-ІІІ ст. закриті ксеноімплантатами. 12 доба після ксеноімплантації. Активна проліферація епітеліоцитів у збережених волосяних фолікулах та сальних залозах. Формування епідермального шару на поверхні рани.

Після видалення ксенодермоімплантатів з ран останні готові до аутодермопластики (рис. 9).

Рис. 9
Рис. 9

Рис. 9 Рани ІІАБ-ІІІ ст. після видалення ксенодермоімплантата. 14 доба після ксеноімплантації. Чиста ранова поверхня. Добре виражена грануляційна тканина. Рана готова до аутодермопластики.


Закриття донорських ран

Ксенодермоімплантати ефективно ввикористовують для лікування донорських ран. При цьому зникає необхідність їх перев’язок. Епітелізація донорських ран під ксеноімплантатами проходить на 6-8 добу.

Отже, використання ксеноімплантатiв для закриття донорських ран призводить до швидшої їх епiтелiзацiї (на (4±1) доби), що дає можливiсть, при необхiдностi, швидше проводити зрiзування аутотрансплантатiв з метою повторної пластики.


Закриття перфорованих аутодермотрансплантатів

Перфоровані аутодермотрансплантати на ранах можна закривати ксенодермоімплантатами. Ксенодермоімплантати під час перев’язок не слід знімати, епітелізація ран у комірках аутоклаптя проходить під ксенодермоімплантатами.

Після повної епітелізації ран між перетинками перфорованого аутотрансплантата ксенодермоімплантати стають сухими і відпадають.


Лікування скальпованих ран і трофічних виразок

Чисті скальповані рани і трофічні виразки накривають ліофілізованими ксенодермоімплантатами. Під ксенодермоімплантатами, які прижилися, спостерігають зменшення запального процессу, активацію крайової та острівцевої епітелізації, що призводить до самостійного загоєння ран.

При великих за розмірами ранах слід на 4-6 добу (в цей період найкращим є локальний кровобіг у рані) замінити ксеноклапті аутодермотрансплантатами.


Лікування ран після кріодеструкції рубців

На другий день після проведеної кріодеструкції, дану ділянку (міхур із серозним вмістом та шкіру навколо нього) промивають антисептичними розчинами , видаляють міхур із серозним вмістом, рану висушують стерильними серветками і накладають ліофілізований ксенодермоімплантат.

На 6-7-8 добу після процедури спостерігається підсихання ксенодермоімплантата по краях рани, його відторгнення та повна епітелізація раневої поверхні під ними. Терміни епітелізації залежать від площі рани, що утворюється після проведеної кріодеструкції.

Рис. 10а
Рис. 10а
Рис. 10б
Рис. 10б
Рис. 10в
Рис. 10в
Рис. 10г
Рис. 10г

Рис. 10. Післяопікові келоїдні рубці. Кріодеструкція з наступною ксеноімплантацією та використанням силіконових пластин.